Зв’язок

Титул

2025-05-14T19:09:28+00:00

Титул

Зміст

2025-05-14T19:20:29+00:00

Зміст

Потенційні проблеми застосування модельно-орієнтованої парадигми проєктування мобільних мереж

2025-05-15T10:09:29+00:00

У статті розглянуто використання зворотнього розсіювання світлових хвиль з оптичного волокна в системі розподіленого волоконно-оптичного зондування для вимірювання різних параметрів. Релеївське, Бріллюенівське та Раманівське зворотні розсіювання забезпечують різну чутливість до різних вимірюваних величин і привертають увагу дослідників.
Враховуючи можливості системи, що поєднує три вищезгадані принципи, вона може ефективно розділити вимірювання деформації і температури, а також забезпечити вимірювання як динамічних, так і статичних параметрів. Однак, комбінована система є надзвичайно складною, якщо три системи є незалежними одна від одної.
З метою моделювання концепції вимірювальної системи, в дослідженні використовувались два послідовних імпульси для реалізації Бріллюенівського підсилення Релеївського зворотного розсіювання світлових хвиль для об'єднання методів Релея і Бріллюена. Для демодуляції комбінаційного Раманівського розсіювання двох імпульсів використовували 3-бітний метод імпульсного кодування, що дозволяє інтегрувати в гібридну систему оптичну рефлектометрію комбінаційого розсіювання в часовій області.
По результатам роботи наведені переваги використання комбінованої вимірювальної схеми, яка реалізує одночасне вимірювання декількох параметрів і досягається сприятлива точність вимірювання.

Ключові слова: вимірювання оптоволокна, волоконно-оптична система зондування, розподілене вимірювання оптичного волокна, комбінаційне розсіювання, сенсорний датчик волокна.

Ситуаційне управління військовими підрозділами з інтелектуальною підтримкою прийняття рішень

2025-05-14T21:30:57+00:00

Системи ситуаційного управління є важливою складовою забезпечення адекватного оперативного управління щодо ліквідації надзвичайних ситуацій природного середовища і призначення з використанням ситуаційних центрів, які являють собою організаційно-технічні комплекси підтримки процесів ситуаційного управління, основу якого
складають сучасні інформаційні системи для впровадження та контролю виконання управлінських рішень шляхом комплексного моніторингу розвитку надзвичайних ситуацій, факторів впливу на них і аналізу ситуацій, що відбуваються в середовищі управління. Великий обсяг вихідної інформації, що використовується при прийнятті рішень,
призводить до того, що якість рішень істотно знижується. Використання засобів інтелектуалізації, заснованих на досвіді військових фахівців, які мають досвід участі у підготовці та проведенні бойових операцій, дозволяє суттєво підвищити ефективність прийнятих оперативних рішень.
Найбільш прийнятним методом реалізації ефективних рішень є інтелектуальна система підтримки прийняття рішень військового призначення, побудована на ситуаційному підході з використанням нечіткої логіки. Запропонований в даній статті підхід до реалізації системи на основі нечітких ситуаційних мереж з ранжуванням можливих переходів дозволяє оптимізувати сумарні реальні втрати від переходів у мережі від поточної ситуації до деякої штатної, якщо поточна ситуація має відповідний ступінь нечіткого включення до цієї штатної, не менше 0.7 − 0.8. В іншому випадку пропонується сформувати досвідченими військовими експертами нову штатну ситуацію з ефективним оперативним військовим рішенням. Таким чином, існуюча нечітка ситуаційна мережа може бути відкоригована, що забезпечує її еволюцію. Формування нової штатної ситуації пропонується здійснювати но основі пропонованого у статті методу змішаних нечітких експертних оцінок альтернатив.

Ключові слова: ситуаційне управління, інформація, інформаційна технологія, моделювання, прийняття рішень, методика, алгоритм, технологія, стратегія управління, нечітка логіка.

Оптимізації навантаження на об'єкти на базі інтелектуальних систем управління

2025-05-15T11:45:41+00:00

Головною задачею при проєктуванні мереж майбутнього є створення інтелектуальної системи керування для оптимізації навантаження на об'єкти інфокомунікаційної мережі. Із збільшенням спектру та кількості послуг різко збільшується навантаження намережу. Швидкість та затримка надання послуг є основними критеріями оцінки роботи системи. Для забезпечення цих показників необхідно оптимізувати мережну інфраструктуру. Нині активно розробляються методи розподілу обчислень різних послуг.
Важливим етапом у цьому напрямі технологій є CDN (Content Deliveri Networc) – мережа доставки контенту. Перевага даної технології полягає в тому, що сервери розміщуються якомога ближче до клієнтів з урахуванням територіальних ознак. Найважливішою технологією, що дозволяє використовувати безпосередньо ресурси базових станцій, є технологія МЕС (Mobile Edbe Computing) - граничні обчислення. МЕС дозволяє розташовувати свої вузли безпосередньо на базових станціях БС або групах БС.
Також перевагою МЕС є можливість займати обчислювальний простір вузла на короткий час. Граничні обчислення дозволяють вирішувати такі проблеми, як мережева затримка, низька швидкість передавання даних.
Сьогодні у мережах зв'язку спостерігаються тенденції автоматизації та розвитку гнучкої мережевої структури. Організація мереж зв'язку проходить свій шлях від ручного перемикання до гнучкої віртуалізованої архітектури, на яку переходять оператори останніми роками. Також (у контексті структури стандартів (3GPP)) віртуалізація мережевих функцій (Network Functions Virtualization, NFV) успішно оцінюється операторами зв'язку та показує збільшення ефективності мережі, у тому числі з погляду оптимізації мережевої топології.
Крім того, в рамках мереж (5G) створення наднадійного зв'язку з ультрамалими затримками (Ultra-Reliable Low Latency Communication, URLLC) та масової міжмашинної взаємодії (Massiv Mashine-Type Communication, mMTC) може бути ускладненим для мереж із централізованою топологією. Більш того, моніторинг мереж, зокрема, обладнання операторського класу показує, що не існує ідеальної статичної топології мережі, в якій її елементи були б рівномірно завантажені протягом тривалого часу обслуговування.
У статті надано рішення для автоматичного розподілу додатків на МЕС – вузлах. Невід'ємною перевагою такого рішення є можливість розміщення на серверах не лише додатків оператора, а й сторонніх. Рішення Rex-platform дозволяє автоматизувати спосіб вивантаження додатків на оптимальний вузол МЕС. Завдяки запропонованій платформі можна скоротити відстань між абонентами та додатком до мінімуму і, таким чином, зменшити затримку, знизити навантаження на центральну хмару постачальника послуги і відповідно на мережу оператора зв'язку.

Ключові слова: технологія МЕС, мережі 5G, URLLC, MMT, інфораційно ентропійний метод, транспортна мережа, інваріантна система управління, комбінована система.