Створення додатків у сервісно-орієнтованому проектуванні
DOI №______
Анотація
У статті розглянуто, в який спосіб сервісно-орієнтоване проектування та віддалені веб-сервери застосовуються для розгортання додатків на персональному комп'ютері користувача. Сервісно-орієнтоване проектування вигідне тим, що при роботі користувачів із додатками вже немає необхідності в установленні певного програмного забезпечення на локальних комп'ютерах, оскільки створення додатків відбувається на незалежному програмному забезпеченні за допомогою віртуалізації. У технології, яка розглядається в цій статті, існує велика бібліотека стандартних функцій та модулів, за допомогою яких програмується необхідна для створення програмних додатків файл-інструкція. Кожна файл-інструкція проектується в певному порядку, містить певні службові слова, команди, розділові та спеціальні знаки. Етапи формування файл-інструкції достатньо нескладні та зрозумілі завдяки існуванню необхідних стандартних бібліотек, які під’єднуються до файла за допомогою виклику їх за іменем. Створення програмних додатків також складається з певних етапів, які включають у себе запуск процесу створення образу, перевірку існуючих образів, перевірку на помилки та запуск уже зібраного й перевіреного додатка. У статті розглядаються також етапи контейнеризації програмних додатків та механізми, що запускають додатки в процес роботи. Механізми запуску додатків ґрунтуються на двох базових підсистемах, таких як простір імен і контрольні групи. У свою чергу, простір імен, необхідний для забезпечення ізоляції процесів, дозволяє створювати окремі відгалуження дерева процесів із власним персональним ідентифікаційним номером (PID), який у дереві процесів є кореневим. Створення контрольних груп має на меті оптимізацію використання існуючих ресурсів, а також перевірку наявності вільного місця для розташування програмних додатків.
Ключові слова: сервісно-орієнтоване проектування; ізоляція програмних додатків; середовище налаштування; операційна система; образ системи; проміжні образи; програмний додаток; файл-інструкція; контейнер; системи контейнеризації; дерево процесів; персональний ідентифікаційний номер, простір імен; батьківський простір імен; дочірній простір імен; контрольні групи; ізоляція ресурсів.
Список використаної літератури
1. Ишкина Е. Г., Щербинина О. В. Архитектура адаптивного сервисно-ориентированного промежуточного программного обеспечения // Известия Волгоград. гос. техн. ун-та. 2010. Т. 11. №. 9.
2. Грекул В. И., Пырлина И. В. Сервисно-ориентированное моделирование функционирования центров обработки данных // Бизнес-информатика. 2010. №. 1.
3. Феофантов К. В., Власов А. В., Афанасьев Г. И. Создание Docker-образа PostgreSQL // Современные научные исследования и инновации. 2017. №. 2. С. 86–89.
4. Merkel D. Docker. lightweight linux containers for consistent development and deployment // Linux Journal. 2014. Т. 2014, №. 239. С. 2.
5. Dua R., Raja A. R., Kakadia D. Virtualization vs containerization to support paas // Cloud Engineering (IC2E), IEEE International Conference. 2014. С. 610–614.
