Результати досліджень впливу радіоактивного випромінювання на конструктивні елементи атмосферно-­оптичних ліній зв’язку

DOI: 10.31673/2412-9070.2021.020912

  • Кирпач Л. А. (Kyrpach L. А.) Державний університет телекомунікацій, м. Київ
  • Блаженний Н. В. (Blazhennyy N. V.) Державний університет телекомунікацій, м. Київ
  • Туровський О. Л. (Turovsʹkyy O. L.) Національний авіаційний університет, м. Київ

Анотація

Наведено результати досліджень щодо радіаційної стійкості елементної бази атмосферно-оптичних ліній зв’язку. Технічний стан приймача за умов впливу гама-випромінювання буде визначати працездатність атмосферно-оптичних ліній зв’язку. Вплив гама-випромінювання як наслідок техногенної катастрофи на приймачі атмосферно-оптичних ліній зв’язку може проявлятись у формуванні зворотних і незворотних радіаційних ефектів. Результатом цього буде зниження виявлювальної здатності приймача атмосферно-оптичних ліній зв’язку. Види радіаційних дефектів і ступінь їхнього впливу на виявлювальну здатність залежать від енергії гама-квантів, а також від значення поглиненої дози гама-випромінювання та її потужності.
Аналіз методик оцінювання функціонування атмосферно-оптичних ліній зв’язку в умовах техногенної катастрофи показав, що існує потреба в розробленні рекомендацій, скерованих на збереження виявлювальної здатності приймачів атмосферно-оптичних ліній зв’язку за умов впливу гама-випромінювання. Подальші дослідження потрібно спрямувати на розроблення методики, яка має зважати на особливості перебігу техногенної катастрофи; особливості формування радіаційних ефектів у приймачі атмосферно-оптичних ліній зв’язку під впливом гама-випромінювання; енергетичні, активнісні і фізико-хімічні характеристики суміші радіоактивного випромінювання.

Ключові слова: атмосферно-оптичні лінії зв’язку; радіація; властивості; оптичні системи; фактори; методика.

Список використаної літератури
1. Асмолов В. Г., Блинков В. Н., Черников О. Г. Основы обеспечения безопасности АЭС: учеб. пособие для студентов вузов. Москва: МЭИ, 2014. 151 с.
2. Физико-технические основы радиационной технологии полупроводников / С. В. Ленков, В. А. Мокрицкий, Д. А. Перегудов, Г. Т. Териелашвили / под ред. В. А. Мокрицкого. Одесса: Астропринт, 2002. 299 с.
3. Моделирование гибридной микромишени инерциального тяжелоионного синтеза с учетом нейтронно-ядерных реакций / М. В. Масленников [и др.] // Вопросы атомной науки и техники. 2014. Т. 2, № 2. С. 45–58. (Серия: Математическое моделирование физических процессов).
4. РД ЭО 1.1.2.99.0624-2011 Мониторинг строительных конструкций атомных станций. Москва, 2011. 21 с.
5. Разработка перечня мероприятий по управлению безопасностью и оценка показателей риска для 2 очереди (3 блока) Смоленской АЭС с реактором РБМК-1000: отчет о НИР рег. № 2314OT12 / Л. П. Кабанов, М. А. Берберова [и др.]. Москва: Международный Центр по Ядерной Безопасности, 2012. 225 с.
6. Корректировка паспорта безопасности Курской АЭС. Оценка показателей риска Курской АЭС для разработки раздела II Паспорта безопасности: отчет о НИР рег. № 2152OT11 / Л. П. Кабанов, М. А. Берберова [и др.]. Москва: Международный Центр по Ядерной Безопасности, 2011. 68 с.
7. Caldwell A. Addressing Off-site Consequence Criteria Using Level 3 Probabilistic Safety Assessment. A Review of Methods, Criteria, and Practices // Department of Nuclear Power Safety. KTH Royal Institute of Technology. Stockholm, Sweden, 2012.

Номер
Розділ
Статті