Методичні аспекти оцінювання технічної захищеності мовленнєвої інформації у виділених приміщеннях

DOI: 10.31673/2412-9070.2022.031215

  • Крючкова Л. П. (Kryuchkova L. P.) Державний університет телекомунікацій, Київ
  • Пліс Ю. А. (Plis Yu. A.) Державний університет телекомунікацій, Київ
  • Овсійчук І. П. (Ovsiychuk I. P.) Державний університет телекомунікацій, Київ
  • Тарасенко Д. О. (Tarasenko D. O.) Державний університет телекомунікацій, Київ

Анотація

З огляду на невпинний розвиток методів і засобів перехоплення акустичної інформації актуальною задачею залишається забезпечення технічної захищеності такої інформації від витоку технічними каналами. Завдання захисту від витоку полягає в перекритті всіх можливих каналів та нейтралізації засобів перехоплення. Високі вимоги до рівня інформаційної безпеки на об'єктах інформаційної діяльності зумовлюють потребу в оцінюванні ефективності систем захисту.
У статті розглянуто необхідність удосконалення методики оцінювання технічної захищеності мовленнєвої інформації з форсованим звучанням у виділених приміщеннях. Досліджено відмінності спектра спокійного мовлення від форсованого, наведено результати досліджень щодо визначення ширини частотного спектра форсованої мови. ґрунтуючись на здобутих даних, запропоновано методичний підхід до оцінювання технічної захищеності мовленнєвої інформації з форсованим звучанням від витоку технічними каналами.

Ключові слова: мовленнєвий сигнал; технічний канал витоку; розбірливість мови; захист інформації; оцінювання технічної захищеності мовленнєвої інформації.

Список використаної літератури
1. ТЗІ. Захист мовної інформації [Електронний ресурс]. URL: https://tzi.ua/ua/zahist_movno_nformac.html (дата звернення: 03.10.2022).
2. Железняк В. К. Защита информации от утечки по техническим каналам. СПб.: ГУАП, 2006. 188 с.
3. Железняк В. К., Макаров Ю. К., Хорев А. А. Некоторые методические подходы к оценке эффективности защиты речевой информации // Специальная техника. 2000. № 4. С. 39–45.
4. Покровский Н. Б. Расчет и измерение разборчивости речи. М.: Связьиздат, 1962. 390 с.
5. Blintsov V., Nuzhniy S. Improving the method of assessing the level of protection speech information // Eastern-European Journal Of Enterprise Technologies. 2019. 6 (9 (102)).
6. Нужний С. М. Удосконалена технологія оцінки ступеня захисту мовної інформації // Сучасний захист інформації. 2018. №1(33). C. 66–73.
7. Железняк В. К., Бураченок И. Б., Рябенко Д. С. Критерии оценки защищенности от утечки речевых сигналов // Весці Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі. 2017. №1. С. 122–128. (Серыя фізіка-тэхнічных навук).
8. Иванов А. В., Трушин В. А., Хиценко В. Е. О выборе модели тестового сигнала при оценке защищенности речевой информации от утечки по техническим каналам // Труды СПИИРАН. 2015. Вып. 40. C. 122–133.
9. Trushin V. A. The analysis of the formant method of speech intelligibility estimation as a method of performing indirect measurements // Nauchnyi vestnik Novosibirskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta – Science bulletin of the Novosibirsk state technical university. 2019. no. 4 (77). Р. 135–146.
10. ISO 9921:2003 Ergonomics – Assessment of speech communication. URL: https://www.iso.org/standard/33589.html (дата звернення: 03.10.2022)
11. Іщенко О. С. Голосні звуки української мови залежно від темпу мовлення: монографія. Київ: Інститут української мови НАН України, 2012. 220 с.
12. Fastl H., Zwicker E. Psychoacoustics. Facts and Models. Springer-Verlag, 2007. 471 p.

Номер
№ 3 (2022)
Розділ
Статті