Архітектура програмної системи оцінювання рівня інтернаціоналізації наукових інституцій

DOI: 10.31673/2412-9070.2025.061214

  • Стативка Ю. І. (Statyvka Y.) Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, Україна
  • Мінцзюнь Ч. (Mingjun Z.) Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, Україна

Анотація

У статті представлено розробку базової архітектури програмної системи, призначеної для оцінки рівня інтернаціоналізації наукових установ. Потреба у такій системі виникає через зростання значення інтернаціоналізації у науковій діяльності та відсутність стандартизованих програмних інструментів, що підтримують цей процес. Розроблена на основі узагальненої моделі процесу, запропонована архітектура відповідає ключовим функціональним вимогам до програмної системи та забезпечує реалізацію основних варіантів використання усіх користувачів, включаючи експертів виконавчої групи, експертів спільноти зацікавлених сторін, менеджерів установ та публічних користувачів. Архітектура складається з чотирьох основних модулів: проєктування системи оцінювання, побудова та вибір методологій, проведення обчислювальних оцінок та публікація результатів. Кожен модуль містить компоненти, що забезпечують повну функціональність системи на всіх етапах процесу оцінювання інтернаціоналізації.
Запропонована архітектура підтримує створення та вдосконалення методологій, вибір вимірів та показників оцінювання, проведення оцінок якості та розрахунок рівнів інтернаціоналізації з використанням тестових та реальних даних. Передбачається публікація результатів у зручних для користувача форматах, включаючи таблиці та візуалізації. Менеджери установ можуть виконувати гіпотетичні оцінки, використовуючи редаговані тестові дані для дослідження сценаріїв покращення. Усі дані та артефакти зберігаються у хмарному середовищі для забезпечення доступності та безпеки.
Розроблена архітектура задумана як універсальна основа, яку можна адаптувати до конкретних потреб різних наукових спільнот та стратегій інтернаціоналізації. Це підвищує прозорість, ефективність та стандартизацію оцінок інтернаціоналізації. Робота робить внесок у спрощення розробки програмного забезпечення шляхом адаптації до потреб конкретної спільноти запропонованого універсального набору модулів. Такий підхід дозволяє спростити розробку програмних систем для підтримки прийняття рішень на основі адекватних та обґрунтованих обробки, та аналізу показників міжнародної наукової співпраці, та конкурентоспроможності для керівників наукових установ, та інших зацікавлених сторін.

Ключові слова: інтернаціоналізація діяльності наукових інституцій; оцінювання рівня інтернаціоналізації; архітектура програмної системи; інженерія програмного забезпечення.

Номер
Розділ
Статті