Використання вебсервісної архітектури для інформаційних систем з програмно-технічними комплексами, здатними до самоналаштування
DOI:
https://doi.org/10.31673/2412-9070.2026.045106Анотація
У статті розглянуто особливості використання вебсервісної архітектури для побудови інформаційних систем спеціального призначення, що базуються на програмнотехнічних комплексах, здатних до самоналаштування. Проаналізовано еволюцію підходів до побудови інформаційних систем у контексті розвитку сучасних військових концепцій, зокрема Network-Centric Warfare, що реалізується в країнах НАТО. Визначено основні відмінності між сервісно-орієнтованою архітектурою та вебсервісною архітектурою, зокрема перехід до використання стандартизованих вебпротоколів, відкритих прикладних програмних інтерфейсів та слабко зв’язаних сервісів. Показано, що вебсервісна архітектура забезпечує більш високий рівень інтероперабельності, масштабованості та гнучкості інформаційних систем. Запропоновано підхід до побудови еталонної архітектури програмно-технічних комплексів, що включає комунікаційний, інформаційний, прикладний та презентаційний рівні. Архітектура дозволила уніфікувати технології, які використовуються при створенні програмно-технічних комплексів, які враховують необхідність використання самокерованих адаптованих мереж та платформу інформаційного обміну. Обґрунтовано необхідність створення самоналаштовуваних програмно-технічних комплексів, здатних адаптуватися до змін умов функціонування та ролей користувачів. Такі комплекси допомагають автоматично змінювати конфігурацію залежно від умов експлуатації та забезпечувати стійкість до змін структури мережі та складу системи. Такий підхід дозволяє розширити функціональні можливості типових програмно-технічних комплексів, що дозволяє формувати різні автоматизовані робочі місця, які самоналаштовуються під конкретну роль користувача. Показано, що використання типових програмно-технічних комплексів дозволяє реалізувати принцип уніфікації та забезпечити динамічне формування автоматизованих робочих місць у межах єдиного інформаційного простору.
Ключові слова: вебсервісна архітектура, самоналаштування, програмно-технічний комплекс, мережецентричні системи, мікросервіси, інформаційні системи спеціального призначення.